День святого Валентина існує вже півтори тисячі років. Це чудове свято, оповите романтичним флером та чарівністю сердечок-валентинок. Це той день, коли навіть боязкий та нерішучий може все сказати без слів, презентувавши милий святковий подарунок – валентинку.

Про того ж Валентина, який подарував святу своє ім’я, відомо надто мало. Казали, що він жив на початку нашої ери в римському містечку Терні. Згідно з однією легендою, Валентин був звичайним священиком, а дехто взагалі називав його єпископом. Також є припущення, що крім своєї основної роботи, Валентин захоплювався медициною та природничими науками. Так вже сталося, що життя та діяльність Валентина співпали з періодом правління римського імператора Клавдія, котрий передусім цінував військову наснагу та честь своїх легіонерів та забороняв їм одружуватись (певно, з метою збереження войовничості та непереможності). Імператор вважав, що одружений воїн занадто багато уваги приділяє сім’ї замість того, щоб займатися військовою справою та битися за Римську імперію.

Утім імператорський гнів аж ніяк не лякав молодого християнського священика Валентина. Він продовжував потаємно вінчати закоханих воїнів. Кажуть, що його допомога закоханим парам на цьому не завершувалася. Священик допомагав молодятам помиритися, єднав молодих чоловіків з їхніми дружинами, пишучи інтимні листи за тих, хто цього не вмів робити, дарував квіти парам, що одружувалися. На жаль, зберегти цю таємницю не вдалося, і над Валентином нависла загроза. Наприкінці 269 року нашої ери його заарештували, а згодом стратили за наказом імператора.

Проте навіть останні дні Валентина не позбавлені романтики. Згідно з однією легендою, у нього закохалася сліпа дівчина, донька одного з наглядачів. Валентин дав обітницю не одружуватися, а тому не міг відповісти їй взаємністю. Але у переддень страти (13 лютого) надіслав їй романтичного листа. Згідно з іншою легендою, Валентин сам закохався у сліпу прекрасну дівчину та перед стратою завдяки своїм знанням з медицини, вилікував її, повернувши зір.

Як же все було насправді, ніхто ніколи не знатиме достеменно, але, безумовно, правди ніде діти – священик дійсно приніс себе у жертву заради Кохання. Не дивно, що пам'ять про цю чудову людину лишилася, більш того, Валентина обрали покровителем усіх закоханих.

Тож усім, хто привітав своїх коханих із цим святом, ми бажаємо, щоб їхні почуття ніколи не вичахли, щоб ніжність та турбота, котрі ви даруєте своїм чарівним половинкам, не мали меж! Адже справжнє Кохання ніколи не вмирає.