Ми користуємось цими висловами з самого дитинства, коли наслідуємо своїх батьків, сусідів, знайомих. Кожна людина знає не менш, ніж кілька десятків фразеологізмів, а подорожуючи різними містами нашої країни, можна почути від місцевих мешканців нові оригінальні афоризми. Хто їх вигадав – достеменно не відомо, проте їхній зміст та історію виникнення деяких з них можна дізнатися з численних джерел, як наукових, так і художніх. 

Піти по-англійськи. Цей вислів уживають, коли хтось іде не простившись. Насправді ж вислів виник в Англії та звучав він як «to take French leave», що в перекладі означає «піти по-французьки». Народився афоризм під час Семирічної війни у XVIII столітті як глузування над солдатами Франції, які дуже часто ходили «у самоволку». Французи ж часу не гаяли. У відповідь вони скопіювали вислів, спрямований убік англійців. Саме цей варіант закріпився в нашій мові.  

Цап-відбувайло. Цей афоризм прийшов до нас з давніх часів. У євреїв був звичай, коли в день відпущення усіх гріхів первосвященик перекладав гріхи усього народу на голову жертовного цапа, кладучи на неї свої долоні, після чого цапа відпускали в Іудейську пустелю.  

Останнє китайське попередження. У 1960-х роках літаки американців нерідко порушували китайський повітряний простір. Кожного разу Китай фіксував кожне порушення та передавав попередження американцям. Після цих загрозливих попереджень не було жодних дій, а подібних попереджень нараховувалось кілька сотень. З тих пір виник вислів «останнє китайське попередження», що означає погрози без будь-яких наслідків.

«Гвоздь программы» (рос). У 1889 році під час проведення світової виставки у Парижі відбулося урочисте відкриття Ейфелевої вежі. Ця подія справила величезне враження немісцевих мешканців та іноземних гостей. Після відкриття вежі серед парижан ще довго ходили чутки та обговорення «вежі, схожої на цвях».

Блакитна кров. «…що ж, недарма люди кажуть, що в панів і кров блакитна» (Леся Українка «Давня казка»). Іспанське дворянство на чолі з королівською сім’єю занадто пишалися тим, що їхній родовід сягав своїм корінням вестготів і ніколи не змішувався з темношкірими маврами, які потрапляли до Іспанії з Африки. Дворяни з блідою шкірою, на відміну від смаглявих місцевих мешканців та простолюдинів, мали чітко окреслені сині вени. Ось тому вони йменували себе sangreazul, що перекладається як «блакитна кров». З тих самих пір афоризм на позначення благородного аристократа просочився майже у всі європейські мови, в українську в тому числі.

Кожна мова має свої неповторні та оригінальні афоризми, фразеологізми та крилаті вислови, котрі неможливо точно перекласти українською, проте колориту від того вони не втрачають. Студія LinguaCats запрошує до себе в гості усіх, щоб під час курсів іноземних мов охоче поділитися часточкою цих знань.